- (1873-1924) - народився у сім'ї сільського священника з козацького роду на Полтавщині,
- член
«Братства тарасівців» (1891-1898),
- адвокат, публіцист, ідеолог націоналістичної самостійницької течії українського руху кінця ХІХ - початку ХХ ст.,
- автор промови
«Самостійна Україна», що стала першою політичною програмою Революційної української партії (Харків, 1900) - першої політичної партії в Наддніпрянській Україні,
- засновник та керівник
Української народної партії (1902),
- автор
«Десяти заповідей УНП» - «Десяти заповідей Міхновського» (1904),
- один із авторів «Основного Закону «Самостійної України» спілки народу українського» (1905),
- член Братства самостійників (Київ, 1912),
- співорганізатор Української демократично-хліборобської партії (Лубни, 1917),
- один із організаторів українського війська,
- організатор повстання «полуботківців» проти Української Центральної Ради (1917)
- та заколоту проти Директорії УНР (1919),
- арештовувався більшовиками у 1920 р.,
- згодом виїхав на Кубань,
- 1924 року повернувся до Києва, де й загинув за не з'ясованих обставин.
- Похований на Байківському цвинтарі у Києві.
Дивітся також більш розгорнуту
біографію Миколи Міхновського.
Довіться джерела
uk.wikipedia.org/wiki/Міхновський_Микола_Іванович
www.archives.gov.ua/Sections/Martyrolog/
Інші посилання
Конституційне питання і українство в Росії 1905
Одвертий лист до галицько-української молодежі 1905
Самостійна Україна, 1900
Землякам, що раз на рік збіраються на Шевченкові роковини співати гімн 1898
Profession de foi молодих українців 1893
Проект засад Статуту українського суспільства «Вольний Союз» - «Вільна Спілка» (Михайла Драгоманова) 1884-р
Виключно інформативний діалог Інрини Фаріон по Миколу Міхновського